Доповідь на педраду

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
МЕЛІТОПОЛЬСЬКА РАЙОННА РАДА
ВИСОКІВСЬКА ЗШ І-ІІІ СТУПЕНІВ






Доповідь з проблемної  теми
«Використання ІКТ на уроках української мови та літератури»


Виконав
Марунін Павло Володимирович
    ІІ категорія,
                    вчитель української мови та
       літератури
    Високівської ЗШ І-ІІІ ступенів
      Мелітопольської районної ради


Високе,2016


Зміст
Вступ.
1.     Нові інформаційні технології.   …………………………………………. 2
2.     Комп’ютерні засоби навчання.  ………………………………………… 7
3.     Загальні підходи до проведення та конструювання уроків з використанням інформаційних технологій.   ………………………….. 9
4.     Застосування інформаційних технологій на уроках української мови та літератури.  ………………………………………………………………. 11
4.1 Технологія застосування навчальних комп’ютерних ігрових програм.   ……………………………………………………………   11
4.2 Технологія застосування тестових комп’ютерних навчальних програм.  …………………………………………………………….   12
4.3Комп’ютерна презентація на уроках української мови та літератури.   …………………………………………………………..  14
4.4Технологія застосування творчих завдань на основі інформаційних технологій.   ………………………………………………………….   15
4.5Мультимедійні технології на уроках словесності.    …………   17
Висновки.      ………………………………………………………………...    23
Література.   ………………………………………………………………..    25



Вступ
      Духовне життя дитини повноцінне тільки тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості… ми повинні виховувати її так, щоб дитина почувала себе шукачем і відкривачем знань. Тільки за цієї умови одноманітна, напружена, стомлююча робота школяра забарвлюється радісним почуттям і може принести маленьким людям переживання творця.
В.О. Сухомлинський

Стрімкий кидок від індустріального до інформаційно-технологічного суспільства зумовлює необхідність перегляду та перебудови всієї системи освіти, вимагає нових освітніх потреб щодо підготовки й розвитку сучасного спеціаліста, мобільність якого буде залежати від володіння інформацією та здатності до обміну цією інформацією, від комунікативності, від уміння самостійно набувати необхідні для професійної діяльності знання, уміння, навички.
Блискавичний, всебічний розвиток засобів інформатизації (комп’ютерів, комп’ютерних комунікацій, будь-яких електронних пристроїв), а значить, поява нових технологій обробки, передачі, одержання і збереження потрібної інформації відкриває людині нові можливості для застосування комп’ютерів у навчальному процесі.
Відомий дидакт І.Я. Лернер висловив оригінальну думку стосовно того, що «Творчості можна вчити, дотримуючись трьох умов: навчання інтелектуальних операцій; навчання процедур творчої діяльності; формування ціннісного ставлення до творчості…»
Сучасна освіта багата на різноманітні інноваційні педагогічні технології, які спрямовані на реалізацію мети сучасних завдань освіти й заслуговують на увагу вчителів. Це і технології на основі особистісно-орієнтованого педагогічного процесу, технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів, технології на основі дидактичного вдосконалення та реконструювання матеріалу, технології розвиваючого навчання тощо.
На сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу й суспільних відносин не останнє місце посідають інформаційно-комунікаційні технології. Незважаючи на те, що й досі існують протилежні точки зору щодо використання комп’ютера на уроці, не можна заперечувати ефективності цієї технології, адже однією з основних потреб сучасного суспільства є вміння швидко знаходити потрібну інформацію та оперативно застосовувати її.
Актуальність використання ІКТ підтверджують освітянські документи, нормативно-правові акти, постанови, укази та науково-теоретичні, методичні дослідження, праці, рекомендації, що свідчать про пильну увагу держави, науковців, психологів, методистів, а також учителів-практиків до цієї проблеми. Серед них Закон «Про освіту», Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті, Державний стандарт базової і повної середньої освіти, Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки»  тощо.
Науковцями доведено, що найбільш ефективно діє на людину та інформація, яка впливає на кілька органів чуття. Саме такими є інформаційно-комунікаційні технології. До того ж, на думку науковців, методистів комп’ютерні технології певним чином включають елементи інших освітніх технологій, зокрема технології розвивального навчання, особистісно-орієнтованого навчання, інтерактивного навчання, проектної технології тощо.
Сучасному вчителеві-словеснику вже недостатньо просто мати глибокі предметні знання, володіти практичними уміннями та навичками. Йому конче необхідно творчо використовувати набуті знання в нестандартній змінній ситуації, виявляти конструктивність в організації і плануванні педагогічного процесу. Швидкоплинність та стрімкість нашого життя (хочемо ми того чи ні) вимагає сучасної системи навчання, що зумовлює нові тенденції щодо розвитку освіти. Основу сучасного інформаційного суспільства складають не традиційні матеріальні, а інформаційні ресурси, знання, наука, організаційні чинники, здібності людей, їхня ініціатива, креативність. З’явилась нагальна потреба у обдарованих, діяльних, інтелектуально і духовно збагачених громадянах, що в свою чергу окреслило основне завдання освітніх закладів ‒ розвиток індивідуальних здібностей учнів у процесі навчання і виховання.
Розвиток ІТ технологій вимагає нового підходу у викладанні філологічних дисциплін, роботи у постійному творчому режимі, нестандартних напрямах, безупинному вдосконаленні своєї професійної діяльності, спрямуванні всієї своєї роботи на розвиток творчих можливостей учнів, їхніх талантів з єдиною метою ‒ отримання певного освітнього результату.
Інформатизація освітнього процесу була, є і залишиться одним із важливих шляхів пізнання світу та науки і посідатиме провідне місце в реформі освіти України. У педагогіці поняття «інформаційні навчальні технології» не нове. Будь-які педагогічні технології належать до інформаційних, бо кожний навчальний процес – це ніщо інше як передача інформації стосовно певної предметної галузі знань. На сучасному етапі розвитку нашого суспільства в поняття «інформаційні навчальні технології» вкладається новий зміст, який привнесло використання технічних засобів інформатизації навчального процесу (комп’ютерів, планшетів, комп’ютерних комунікацій, різноманітних електронних пристроїв тощо.
Отже, одним з головних завдань освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства полягає у навчанні учнів та вчителів використовувати сучасні інформаційні та комунікаційні технології, впроваджувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), забезпечувати подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, створити умови для доступності та ефективності освіти, підготовки молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві, сприяти розв’язанню проблеми щодо їх якісного впливу на зміст, методи та організаційні форми навчання.
ІКТ відносяться до інноваційних процесів, головне завдання яких є створення усього нового, що сприятиме підвищенню ефективності навчально-виховного процесу. Поняття «інновація» у дослівному перекладі з латинської означає оновлення, змінення. За своїм змістом поняття «інновація» відноситься не лише до створення і розповсюдження новацій, але й до таких змін, які носять суттєвий характер та супроводжуються змінами в способі діяльності та мислення.


1.Нові інформаційні технології навчання
Нові інформаційні технології навчання це сукупність методології та технології навчання, в основу якої покладено використання комп’ютерних навчальних програм, електронних посібників і підручників, що забезпечують інтерактивний програмно-методичний супровід навчального процесу і є однією з форм реалізації мети та змісту сучасної парадигми гуманізованої освіти.
Увібравши в себе елементи різних методик (особистісно-орієнтованого, розвивального, проектного навчання), комп’ютерні технології, надають кожному учневі, враховуючи його інтереси, здібності, особисті цінності та суб’єктивний досвід, можливість самореалізації в пізнавальній та інших видах діяльності, створюючи комфортні умови для самовизначення особистості в інформаційному суспільстві.


2. Комп’ютерні засоби навчання
Одним із вирішальних чинників модернізації системи освіти є створення покоління засобів навчання, які поєднують досягнення сучасної педагогічної науки з потужними дидактичними можливостями комп’ютерних технологій.
Слід виділити наступні комп’ютерні засоби навчання :


1.     Електронний підручник
2.     Статистичні таблиці
3.     Динамічні таблиці
4.     Літературні портрети
5.     Тестові завдання
6.     Диктанти
7.     Медіа-твори
8.     Віртуальні екскурсії 


Дидактичні можливості комп’ютерних технологій  доволі широкі. Вони є, перш за все, джерелом полісенсорної інформації, диференційовано організовують навчальний процес, контролюють ступінь засвоєння інформації, регулюють темп вивчення навчального предмета, попереджають помилки,  надають необхідні коментарі та пояснення, забезпечують зворотній зв'язок.
Досвід переконує, що використання комп’ютерних технологій сприяє не лише розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, їх використання та застосування дозволяє суттєво змінити саму технологію надання вчителем  освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Використання комп’ютера під час навчання забезпечує активізацію діяльності вчителя та учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, формуванню знань, розвиває спеціальну або загальну обдарованість, посилює міжпредметні зв’язки. Все це дає можливість покращити якість навчання.
З огляду на запит часу актуальною є проблема опанування комп’ютера  вчителями та учнями й запровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес.


3.Загальні підходи до проведення та конструювання уроків з використанням інформаційних технологій
Перш ніж проводити уроки із залученням інформаційних технологій,  потрібна серйозної підготовки. За О.Бриксіною робота над таким уроком розділена на кілька етапів:
1)    концептуальний (визначення дидактичної мети, доцільності використання інформаційних технологій для досягнення кінцевих результатів);
2)    технологічний ( визначення форми уроку, відбір електронних засобів навчального призначення (ЕЗНП));
3)     операціональний (виділення основних елементів уроку, визначення місця електронних засобів навчального призначення у структурі уроку, вибір способів взаємодії фігурантів уроку з навчальними засобами);
4)    етап педагогічної реалізації (переведення педагогічних принципів у конкретний навчальний вплив).
Спостерігаючи за дітьми, слід зауважити, що роботу з інформаційними технологіями краще планувати на другу половину уроку, оскільки під час роботи з комп’ютером надмірно активізуються психічні структури, діти  занадто збуджуються, що перешкоджає та утруднює  подальше ефективне засвоєння матеріалу. Безумовно, відводячи час на безперервну роботу з комп’ютером, необхідно дотримуватись встановлених санітарно-гігієнічних норм.
Перед використання творчих комп’ютерних завдань необхідно попередньо ознайомити учнів із тематикою та суттю проблеми, окреслити терміни виконання, за необхідності допомогти учневі в пошуку потрібних матеріалів, їх оцінюванні та систематизації, створити умови для оформлення та подання підготовлених завдань у комп’ютерному варіанті.
Труднощі, які найчастіше трапляються вчителеві на шляху застосування на уроках української мови та літератури комп’ютерних технологій, переважно зумовлені недостатнім забезпеченням шкіл (особливо сільських)  якісними технічними засобами навчання або й взагалі їх відсутністю.
На думку вчених, методистів та вчителів, що займаються дослідженнями ролі та місця комп’ютерних технологій у навчанні, оновлення змісту сучасної освіти, структури, методів, організаційних форм навчання української мови та літератури за допомогою комп’ютерних технологій спрямоване на створення оптимально сприятливих умов для покращення ефективності навчально-виховного процесу.
Спостерігаючи за учнями експериментальних груп, вченні виявили наступне:
a)     навчання  тільки з допомогою комп’ютера зберігає у пам’яті дитини через місяці близько 25% вивченого матеріалу;
b)    навчання шляхом поєднання комп’ютера і традиційних засобів (1:1) зберігає у пам’яті дитини через місяці близько 50% вивченого матеріалу;
c)     навчання у поєднанні комп’ютера та традиційних засобів (3:1) зберігає у пам’яті дитини через місяці близько 75-80% вивченого матеріалу;
d)    лише традиційні засоби навчання зберігає у пам’яті дитини через місяці близько 20-40% вивченого матеріалу;


4.Застосування інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ)
на уроках української мови та літератури
Спробуємо з’ясувати, як можна використовувати інформаційні технології безпосередньо на уроках української мови та літератури, аби полегшити усвідомлене, неформальне отримання сталих знань учнями, перетворити цей процес на творчість, зробити його цікавим, яскравим, щоб на основі сформованого інтересу закласти в свідомості учня підвалини потреби в самоосвіті, самовдосконаленні не лише в навчанні, а й в подальшому житті.
4.1 Технологія застосування навчальних комп’ютерних ігрових програм
Підчас вивчення мови та літератури в 5-х класах слід зважати на специфічні особливості, обумовлені тим, що діти молодшого підліткового віку великою мірою сприймають життя як гру. Їхній розум відкритий назустріч казковому, незвичайному. Тому уроки з елементами казки, гри, загадки, ребуса: (мікс, асорті, пригадаймо лексику, таємнича, казкова, прислів’я) в такому віці надзвичайно ефективні.
Застосовуючи на уроках української мови та літератури комп’ютерні дидактичні ігри, втілюємо такі принципи та складові гуманізації, як фундаменталізація, діалогізація, діяльнісність, естетизація, національний характер тощо. По суті своїй, мовні ігри – це ні що інше як вправи, спрямовані на засвоєння і осмислення знань у приємній та жвавій атмосфері. Працюючи над ними у дитини виникає інтерес, збудження, а опора на емоційність сприяє кращому засвоєнню і запам’ятанню відомостей з мови. Наприклад, на уроці з узагальнення та систематизації вивченого про другорядні члени речення учням пропоную створити міні-презентації одного з трьох другорядних членів речення.


4.2Технологія застосування тестових комп’ютерних навчальних програм
Суттєвим чинником у формуванні особистості виступає оцінювання засвоєних знань, а обов’язкову складову навчального процесу складає контроль за повчально-пізнавальною діяльністю школярів. Контроль навчальних досягнень учнів, що відбувається протягом навчального року, спрямований на виявлення рівня знань, умінь, навичок і сприяє розкриттю причин слабкого засвоєння матеріалу, дає змогу своєчасно вжити потрібні заходи для корекції знань та ліквідації в них прогалин. Із різних форм контролю комп’ютерне тестування є найбільш незалежним від суб’єктивного ставлення вчителя до учня, тобто найбільш об’єктивним та етичним.
Працюючи з дітьми на уроках української мови застосовую тестові комп’ютерні програми «Українська мова. 7клас», «Українська мова. 9клас», «Українська мова. 8клас»,  «Українська мова. 9клас», які можна використовувати під час проведення контролю знань учнів (навіть 10-11 класів) та виявлення навчального характеру. Це різнорівневі комплексні завдання, що поєднують у собі репродуктивні і творчі елементи.
Впровадження новітніх технологій навчання, що ґрунтується на нових підходах щодо подання та засвоєння, потребує не лише знань, а й нових, сучасних методів вимірювання знань. На нашу думку усне та писемне опитування гальмує процес інформатизації освіти. Пошук та впровадження досконалих методів вимірювання рівня знань набуває неабиякої актуальності на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій
З метою якісної підготовки до ЗНО у старших класах ми проводимо вхідне поточне і підсумкове тестування з кожної теми, використовуючи тести з різними видами завдань. Допомагають у роботі комплекти різнорівневих і різноваріантних тестових завдань з мови та літератури в електронному вигляді, а також електронна програма із серії «Готуємось до зовнішнього оцінювання. Українська мова та література» (Тернопіль, Сорока Білобока) Ці електронні посібники використовую і на додаткових заняттях в 11-х класах для якісної підготовки до ЗНО.
На уроках української мови та літератури у середніх і старших класах використовую дидактичні мультимедійні матеріали електронних підручників та посібників.


4.3 Комп’ютерна презентація на уроках української літератури
Сучасна освіта ставить перед педагогом мету навчити учнів не лише опрацьовувати матеріали, а й уміти їх правильно та цікаво презентувати, бо сьогодення вимагає від сучасної молоді не простого оволодіння комп’ютерною технікою, а й вміння нестандартно, творчо показати свою роботу, відстоювати свою думку та аргументувати свої дії. Переваги такої роботи надзвичайні, адже зростає зацікавленість предметом вивчення, учні самі творять, ініціюють нові ідеї, розвивають свої інтелектуальні здібності.
Комп’ютерна презентація – авторське учнівське бачення теми, розробка певного сценарію виконання і представлення аудиторії, яка, до речі, може бути абсолютно різною: від учнів початкової школи до вчителів. Комп’ютер дає можливість використовувати інформації мережі Інтернет, дозволяє ілюструвати, естетично оформляти сторінки, застосовувати ефекти анімації.
Діти набувають навичок бути послідовними у відборі найсуттєвішої інформації.
Сама суть інформаційно-проектної технології полягає у тому, щоб через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання проблеми чи низи проблем на основі певної суми знань, показати практичне застосування цих знань.
Наприклад, вивчаючи творчість Панаса Мирного у 10-му класі, зокрема, соціально-психологічного роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні», доцільно запропонувати учням самостійно заповнити таблиці, що містять проблемні питання та алгоритми їх вирішення.


4.4 Технологія застосування творчих завдань на основі інформаційних технологій
За допомогою комп’ютерної програми можна перевірити вміння школярів читати текст мовчки. Цим актуалізується така важлива змістова лінія Програми з рідної мови, як комунікативна. Даний розділ комп’ютерної програми надає змогу вчителеві воднораз проконтролювати час прочитання тексту і відповідно визначити темп читання для кожного учня класу. Слід звернути увагу на те, що при перевірці навичок читати мовчки оцінювання виконання завдання відбувається в два етапи з визначенням оцінки за кожний з них та наступному підсумовуванні оцінок для визначення загального балу за завдання (максимальний бал оцінювання-12).
Творчі завдання на основі застосування інформаційних технологій за своїм змістом і методами виконання найчастіше носять ситуативний характер. Дидактичною метою таких завдань є вироблення діяльнісних компетенцій і виявлення особистісного ставлення до розв’язуваної проблеми на основі творчого застосування наявних знань, умінь, навичок. Учні з задоволенням виконують такі завдання, які дають можливість їм виявити творчу індивідуальність.
Зрозуміло, що проведення уроків з використанням інформаційних технологій потребує значної підготовчої діяльності педагога. Учитель повинен вміти користуватися різноманітними програмами: графічними, flesh-анімації, web-редактора, програмами для створення презентацій, програмами для роботи зі звуком та відео тощо. Ці знання та вміння допомагають подавати інформацію у формі відео, презентації, web-сторінки з різноманітними роліками. Для унаочнення навчального матеріалу часто використовую ресурси Інтернету.
У своїй роботі використовую як власні мультимедійні технології, так і,звичайно, застосовую матеріали, розроблені методистами та вчителями-практиками, зокрема диски з української мови, з української літератури для 7, 9, 10, 11 класів, окремі диски за програмовими творами 10-11 класів. Активно використовую у роботі перегляди фільмів або їх фрагментів з прочитаними програмовими текстами, наприклад «Кайдашева сім’я» за І. Нечуєм-Левицьким, «Тіні забутих предків» за повістю М.Коцюбинського, «Наталка Полтавка» та «Енеїда» за І.Котляревським, «Украдене щастя», «Захар Беркут» за І.Я.Франком та інші. Використовую записи телепередач про письменників, що вивчаються у шкільному курсі української літератури, наприклад, про Тараса Шевченка, Івана Нечуя-Левицького, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Олександра Довженка, Володимира Сосюру, Івана Багряного, Бориса Олійника, Олеся Гончара, Василя Симоненка, Ліни Костенко, Василя Стуса, та багатьох інших.
Головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури, на мою думку, полягає у підвищенні пізнавального інтересу учнів до вивчення предмета, ефективності його опанування школярами. Адже загальновизнано, що зацікавлена особистість, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає.
З усього вище сказаного, доходимо висновку, що використання комп’ютерних технологій вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета у комп’ютерному класі, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процесу, у своїй діяльності прагнемо урізноманітнювати уроки. Пам’ятаючи слова Олеся Гончара, що бути у вічному пошукові – це значить «шукати енергію слова в енергії душі», робити вивчення мови і літератури цікавим і неповторним.


4.5 Мультимедійні технології на уроках української мови та літератури
Одним із способів розвитку пізнавальної активності учнів є використання мультимедійних технологій, які дають змогу підвищити активність і привернути увагу учнів до навчання.
Мультимедіа (лат. «multum» – багато й англ. «media» – засоби) – система сучасних технічних засобів, що дозволяють працювати з текстовою інформацією, графічним зображенням, звуком (мовлення, музика, ефекти), анімаційною комп’ютерною графікою (мальовані фільми, тривимірна графіка) в єдиному комплексі; один їх перспективних напрямків, що найбільш швидко розвиваються, особливо в галузі освіти.
Дійсно, мультимедіа – один із термінів, який може означати різні речі й бути призначеним для різних людей та користувачів. У зв’язку з цим важко визначити, де мультимедіа починається й де закінчується. Дуже яскраво з цього приводу висловився Джеф Бюргер, оглядач журналу «Новые Медиа»:  « Визначення мультимедіа нагадує мені давню притчу про трьох незрячих чоловіків, які вперше зустрілись зі слоном. Перший, торкнувшись хвоста слона, робить висновок, що він (слон) схожий на мотузку. Другий, обійнявши ногу тварини, говорить, що він схожий на дерево, а третій, міцно тримаючи тварину за хобіт, запевняє, що це ніщо інше як змія. Призначення мультимедіа змінюється в залежності від того, де та для кого маємо використовувати цей засіб, для якої мети».
Під мультимедіа ми будемо розглядати комплекс апаратних та програмних засобів, що дозволяють застосовувати комп’ютер з текстом, зі звуком, графікою, анімацією та відео.
Урок, на якому використовуються мультимедійні технології, стає цікавішим для учня, а отже й ефективнішим для засвоєння знань, поліпшує рівень унаочнення навчального матеріалу на уроці.
Кількість та тривалість мультимедійної підтримки уроку може бути різною: від кількох хвилин до використання мультимедіа впродовж цілого уроку. Під час уроку з мультимедійною підтримкою істотно змінюється роль учителя, який виступає передусім організатором та координатором пізнавальної діяльності учнів.
Комп’ютерні технології дають можливість використовувати на уроці наочність вищого рівня, яка дає змогу продемонструвати на уроці ті явища, які в реальному світі побачити неможливо – відео матеріали, анімаційні фрагменти, інтерактивні моделі тощо. Інформаційні технології допомагають індивідуалізувати та диференціювати навчання. Цього досягають не лише завдяки різнорівневим завданням, а й за допомогою самоосвіти учня.
Отже, комп’ютер та інтерактивні дошки на уроках української мови та літератури поступово стають звичними засобами навчання; використання яких робить урок динамічним, яскравим і, звичайно, набагато результативнішим.
Науково-педагогічна література подає безліч різноманітних мультимедійних жанрів:
- Блок-тема
- Медіа-урок
- Самодиктант
- Тестові завдання
- Медіапроект
- Медіатвори
- Творчі презентації
- Віртуальні екскурсії
- Медіаекспресії
- Літературний портрет
- Динамічні таблиці
- Статичні таблиці
У журналі «Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах», – 2008. – № 10 – ,С.8-17 вміщено статтю вчителя-предметника, лауреата Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року - 2007» Ірини Радченко (м. Київ), де наведена характеристика мультимедійних жанрів, що допомогла мені у розумінні цих жанрів й можливості їх використання у навчальному процесі.
Статичні таблиці – вічні. Більше того, на них можна писати, підкреслювати, малювати – а вони знову чисті. Наприклад, під час закріплення теми «Односкладні прості речення» на таблиці учні спеціальним маркером ставлять розділові знаки, роблять позначки напроти відповідної характеристики речення , не витрачаючи часу на написання і його письмовий розбір.
Такий підхід до організації роботи значно заощаджує час і підвищує ефективність навчального процесу, адже за урок можна розібрати не 2-3 речення, а 10-15.
Динамічні таблиці допомагають учням зрозуміти процес «народження» і функціонування правила: потрібні елементи з’являються і зникають, рухаються, збільшуються, переміщаються; іноді для створення бажаного ефекту застосовується звукове оформлення, анімаційні вставки тощо. Матеріал підібраний з орієнтацією на асоціативне, образне мислення учнів, що дає змогу швидко запам’ятати та якісно застосувати набуті знання.
Літературний портрет мультимедійний проект, що містить документи, фотографії, таблиці, ілюстративний матеріал, аудіо- та відео фрагменти, скомпоновані у послідовному порядку, що дає змогу найбільш повно й яскраво розповісти учням про життєвий і творчий шлях письменника чи поета.
Віртуальні екскурсії – відео розповідь про музеї та історичні місця України; до кожного відео сюжету розроблені відповідні завдання, які учні виконують під час уроку. Таким чином, віртуальна екскурсія знайомить учнів з Україною, її історією, природою, видатними людьми, розширює кругозір учнів, сприяє їх розвитку навіть в умовах, коли справжня екскурсія з певних причин неможлива.
Слайд-твір – мультимедійний продукт, створений на відповідну тему самими учнями. Це свого роду диференційований, індивідуальний підхід до домашнього завдання. Ось такий вигляд має один із слайдів-творів:
Увага!
Проблема Перевага
Важко оцінити Учитель та учень «говорять однією мовою»
Медіа-проект – кожен школяр-учасник проекту вибирає для себе індивідуальні засоби й оптимальний темп діяльності, виявляє самостійність, творчість, наполегливість у досягненні мети. Навчальна робота організовується в індивідуальній та груповій формах і складається з трьох етапів:
- відбір та вивчення інформаційно-професійної проблеми, засвоєння комп’ютерної мультимедіа-технології;
- створення та колективне обговорення пробних комп’ютерних мультимедіапрезентацій, створених на запропонованому вчителем інформаційному матеріалі;
- підготовка й представлення розгорнутої мультмедіапрезентації з проблеми із залученням додаткової знайденої учнями інформації й викладеної з урахуванням власної точки зору.
Тестові завдання надзвичайно вдало можна формувати на інтерактивній дошці. Як відомо, є спеціальні програми, проте це можна робити й без них, розташувавши кожне запитання та варіанти відповідей на нього на окремому слайді. Такі тестові завдання зручно використовувати під час тематичного оцінювання, аудіювання тощо.
Самодиктант – давно відома форма перевірки знань, проте у мультимедійному форматі вона працює набагато ефективніше. На дошці – текст із пропущеними буквами та розділовими знаками (бажано, щоб у кожного учня був такий самий друкований текс ). У процесі роботи учні пояснюють вживання букв і розділових знаків, роблячи на дошці відповідні записи. Отже, економиться час та необхідність записувати текст у зошити.
Увага!
Пропускаються букви і розділові знаки тільки на вивчені правила. Учень виконує лише той обсяг, який може (диференційований підхід). Бажано вмістити відповідну ілюстрацію до тексту.
Медіа-урок – сукупність різноманітних мультимедійних прийомів, що працюють впродовж 45 хвилин уроку, що сприяють повному розкриттю й усвідомленню учнями теми уроку. Такий урок – яскравий, динамічний, результативний.
Блок-тема – комплексний матеріал за певною великою темою, розташований у послідовному порядку і поділений на мікротеми за допомогою функції «гіперпосилання».100 слів
Форма самодиктанту. Така форма організації роботи у кілька разів більш ефективна, ніж традиційний словниковий диктант: обсяг матеріалу зростає, а час виконання роботи зменшується, і при цьому забезпечується якісний результат. «100 слів» можна скласти або до кожного правила окремо, або за всіма орфографічними правилами
Як бачимо, віртуальний навчальний простір – широкий і багатогранний. У своїй практиці вчитель, звичайно, використовую ще не всі можливі мультимедійні жанри, але до цього треба прагнути. Вивчаючи досвід створення та використання презентацій у процесі вивчення української мови і літератури дозволяє визначити низку факторів, які впливають на ефективність навчально-виховного процесу:
- зростання впливу виступу на аудиторію, оскільки значний обсяг інформації сприймається зоровими та слуховими рецепторами одночасно;
-  полегшення розуміння і сприйняття поданого матеріалу;
-  запам’ятовування навчального матеріалу на значний період;
-  збільшення психологічної вірогідності прийняття правильних висновків, суджень, узагальнень;
-  скорочення часу на розкриття проблеми.
У своїй практичній діяльності найчастіше  використовую презентації, створені за допомогою програми  «Power Point», зокрема такі їх види: 
- презентації для лекційного викладу матеріалу;
- презентації для узагальнюючих уроків;
- презентації для уроків тематичного оцінювання знань.
Компонування матеріалу програми в цьому випадку слугує своєрідною формою опорного конспекту. Варто зазначити також, що учні під час підготовки домашнього завдання часто використовують презентацію, вважаючи, що вона більш зрозуміла й логічна, а головне краще запам’ятовується.


Висновки
Сучасне життя та стрімкий розвиток людства вимагає нових підходів до навчального процесу, нових методів, форм подання навчальної інформації. Реалії сьогодення вимагають, щоб матеріал, який вивчає учень, спонукав його до розмірковувань, показуючи зв’язок з іншою інформацією і послідовність між нею. Учень повинен шукати відповіді на запитання, які виникають у процесі навчання, що в свою чергу збуджує процес мислення, яке призводить до бажаного запам’ятовування, сприяючи розвитку пам’яті. В наслідок цього учень вже не страхається робити помилки, а прагне  їх виправити, знайти відповіді, щоб більше помилок не виникало. Завдяки такому підходу з’являється вміння вирішувати і виправляти як власні помилки так і однокласників. Таким чином процес навчання перетворюється у процес дослідження.
Отже, мультимедійний урок є одним із засобів особистісного навчання. Такий урок розрахований на кожного учня окремо і на клас в цілому. Кожен епізод уроку викликає в окремого учня особисті почуття, бачення в окремих його частинах ціле, захоплення і бажання знайти результат, відповісти на поставленні запитання , бути активним до всього, що відбувається на змінних слайдах. Такий урок заохочує, пробуджує інтерес, захоплює побаченим і надихає власними перемогами, які здобуто на певному етапі чи взагалі на уроці. Такі уроки емоційні, насичені різновидністю і різноплановістю, вони різнорівневі, творчі і художні.
Мультимедійний урок – це не лише цілісний урок, а й етап певного уроку, або фрагмент завдання, на який учні будуть очікувати і подумки із захопленням переживати. Мультимедіа дозволяє оживити урок, зв’язати його з дійсністю, забарвити різними фарбами почуттів, озвучити урок музикою, звуками природи. Зіставити власні спостереження, надихнути на бажання побачити це в дійсності, збагатити власний досвід.


В свою чергу такі уроки:
1.   Розвивають у дітей креативне мислення;
2.   Навчають по-іншому сприймати прочитаний або прослуханий текст.
3. Допомагають повніше й точніше висловлювати свої думки.
4. Спонукають учнів проявляти свої індивідуальні можливості.
5. Закликають долати певні труднощі в навчальній діяльності.
6. Дають поштовх до самостійної побудови творчого процесу.
Вважаю, що головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури полягає у підвищенні пізнавального інтересу учнів до вивчення предмета, ефективності його опанування школярами. Загальновизнано, що зацікавлена особистість яка хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає.
Отже, доходимо висновку, що використання комп’ютерних технологій вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета у комп’ютерному класі, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процесу. У своїй діяльності вчитель прагне  урізноманітнювати уроки, робити вивчення мови і літератури неповторним, пам’ятаючи слова Олеся Гончара, що бути у вічному пошукові – значить «шукати енергію слова в енергії душі».


Література
1.     Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. – http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011.
2.     Бойко А.Е. Модернізація навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах у контексті реалізації компетентнісного підходу / А.Е. Бойко // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2010. – № 5(7).
3.     Борзенкова Т. Навчаючи інших, навчаюся сам / Т. Борзенкова // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2003. – №3. – С. 80-84.
4.     Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук. України ; гол. ред. В.Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
5.     Заблоцька О.С. Компетентнісний підхід як освітня інновація: порівняльний аналіз / О.С. Заблоцька // Вісник Житомирського державного університету. Випуск 40.– Серія: Педагогічні науки. – 2008. – С. 63-68.
6.     Зимняя И.А. Ключевые компетенции - новая парадигма результата образования / И. А. Зимняя // Высшее образование сегодня. – 2003. – №5. – С. 34-42.
7.     .Зиньковська З.О. Психолого-педагогічні аспекти використання мультимедійних засобів навчання // Класному керівнику для роботи – 2013. – №7(55). – С. 6-12.
8.     .Інноваційні технології навчання української мови та літератури/Укладач О.І.Когут. – Тернопіль: Астон, 2005.
9.     .Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи / Ред. В.М. Мадзігон та Ю.О. Дорошенко. – К.: Наук. думка, 2003.
10.                       Інформаційні технології в навчанні. – К.: Видавнича група ВНV, 2006. – 240 с.
11.                        Іщук Н.Ю. Застосування засобів мультимедіа у процесі підготовки економістів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / Вінницький держ. педагогічний ун-т ім. М. Коцюбинського. – Вінниця, 2004. – 20 с.
12.                        Клевцова Н.И. Методико-дидактические принципы создания и использования мультимедийных учебных презентаций в обучении иностранному языку: Дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.02. – Курск, 2003. – 189 c.
13.                        Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / [під заг. ред. О. В. Овчарук]. – К.: «К.І.С.», 2004. – 112с.
14.                        Орлова О.І. Компетентнісне навчання за допомогою ІКТ на уроках української мови та літератури. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL : http://5fan.ru/download.php.
15.                        Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; за заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001.
16.                        Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. посіб. / О. І. Пометун, Л.В. Пироженко; за ред. О. І. Пометун. – К.: Вид-во А.С.К., 2004. - 432 - К. : К.І.С., 2004. - 112 с.
17.                        Рудь М. Компетентнісний підхід в освіті / М. Рудь // Вісник Львів. ун-ту. – Серія: Педагогіка – 2006. – Вип. 21, ч. 1. – С. 73-82.
18.                        СкалійО.В. Комп'ютерні технології диференціації процесу фізичного виховання школярів (на прикладі навчання плавання): Автореф. дис. канд. наук з фізичного виховання і спорту: 24.00.02 / Львівський держ. ін-т фізичної культури – Л., 2002. – 24 с.
19.                        Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Наук.-метод. посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – К.: А.С.К., 2006.
20.                        Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр «Просвіта», «Книга пам’яті України», 2000. – 368 с.
21.                        Сороко Н.В. Реалізація діяльнісного підходу при комп’ютерному навчанні в умовах оновлення мовної освіти в Україні // Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю. Бикова, Ю.О.Жука. – К.: Атіка, 2004.
22.                        Хуторской А. В. Ключевые компетенции: технология конструирования / А. В. Хуторской // Народное образование.   2003. – № 5.


Комментарии

Популярные сообщения из этого блога